Батькам першокласників

Що мають робити батьки

Батьки першокласників мають розуміти, що саме відбувається з дітьми в адаптаційний період. Велике значення для адаптації дітей у школі та успішного навчання має спілкування — його інтелектуальний, емоційний та поведінковий компоненти. На початку навчання в школі дітям важливо отримувати радісні та позитивні емоції від спілкування. Якщо в них труднощі в налагодженні взаємин з однолітками, і вони не можуть знайти друзів, то їм потрібна допомога батьків.

Важливо психологічно підтримувати свою дитину, цікавитися її успіхами й негараздами в школі, хвалити її навіть за маленькі результати, налаштовувати позитивно.

У цей період дорослі мають бути терплячими з дитиною. Робити трагедію з того, що вона щось забуває, губить, плутає, не слід. Така розгубленість дитини — закономірна реакція на хвилювання. Не варто підсилювати його надмірною суворістю та метушнею.

Батьки мають стежити за своєю поведінкою, адже вона впливає на формування в дитини мотивації до успішного навчання. Так, дитині складніше адаптуватися, якщо батьки:

порівнюють її успіхи з успіхами інших дітей;

жорстко контролюють її;

рідко хвалять за успіхи та досягнення;

роздратовано та з доріканням реагують на невдачі;

не пов’язують її успіх зі здібностями.

Успішність адаптації дитини залежить від самооцінки. Вона формується в ранньому віці: у сім’ї дитина вперше дізнається, люблять її чи ні, розуміють чи ні, успішна вони чи ні. Адекватна самооцінка полегшує процес адаптації дитини до школи, тоді як завищена або занижена, навпаки, її ускладнює. Однак, навіть якщо в дитини адекватна самооцінка, дорослі мають пам’ятати, що вона ще не в змозі самостійно адаптуватися до шкільних умов.

Батькам слід стежити за режимом дня дитини. Він сприяє успішному навчанню. Дотримання режиму укріплює здоров’я і волю, активізує та бадьорить, дає змогу стежити за часом і раціонально його використовувати.

Перебіг адаптації першокласників до навчання у школі, її успіх більшою мірою залежать від педагога. Саме він створює загальну атмосферу на уроці. Інколи авторитет першого вчителя для дітей важливіший за батьківський. Та за загальний стан дитини, її підтримку відповідальні саме батьки. Тому співпраця дорослих дасть змогу дітям адаптуватися до школи й звикнути до нових правил і нової соціальної ролі.

Непроста ситуація — адаптація, або Адаптаційні акценти для батьків

Режим

Дитина має повноцінно харчуватися упродовж дня і лягати спати не пізніше 21:00. Перші місяці навчання у школі будуть стресовими для неї. А в стані стресу організм вразливіший до інфекцій. Правильний раціон харчування знизить ризик захворювань. Якщо ви побоюєтеся, що дитина часто хворітиме, проконсультуйтеся з педіатром або імунологом.

Уважність

Щиро цікавтеся шкільним життям дитини. Не запитуйте «Як справи у школі?», оскільки відповідь буде: «добре» або «нормально». Запитуйте в дитини, що сподобалося їй найбільше, з ким вона гралася на перерві, обговорюйте шкільні події, як-от:

• Яка найліпша подія сьогодні сталася в школі? А найгірша?
• Розкажи, що тебе сьогодні найбільше розсмішило?
• З ким би ти хотіла сидіти в класі? А з ким не хотіла? Чому?
• Яке найдивніше слово тобі довелося сьогодні почути?
• Як ти допомогла комусь сьогодні?
• Як тобі хтось допоміг сьогодні?
• Що нового ти сьогодні дізналася?
• Розкажи щось хороше з того, що сталося сьогодні.
• Яке слово сьогодні вчителька вимовляла найчастіше?
• Що тобі хотілося б побільше вивчати в школі? А менше?
• Що ти робиш на перервах?
• Що було сьогодні на обід?
• Якби завтра ти стала вчителем, який предмет би викладала? тощо

Також розповідайте дитині й про свій робочий день.

Зосередження на успіхах

Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми, не критикуйте, не акцентуйте увагу на її невдачах. Пам’ятайте, що важливо не зруйнувати в дитини віру в себе, а вселити упевненість. Звертайте увагу на те, що в неї вдалося добре. Навіть серед незграбних букв можна знайти одну, яка вдалася ліпше. Також не підкреслюйте переваги своєї дитини порівняно з іншими.

Іграшка

Дозвольте дитині брати з собою іграшку в перші місяці навчання. З нею вона почуватиметься безпечніше в новому місці. Поясніть, що гратися можна лише на перерві.

Контакт з учителем

Дізнайтеся у вчителя, що вдається вашій дитині легко, а що складніше. Порадьтеся з ним, як працювати з дитиною, на що звертати увагу тощо.

Активний відпочинок

Не позбавляйте дитину активного відпочинку через необхідність навчатися: першокласник має активно рухатися не менше трьох годин на день.

«Ні!» перенавантаженню

Не відвідуйте заняття в гуртках і секціях у перші місяці навчання. Це додаткове навантаження для дитини. Дайте їй змогу «роззирнутися» у школі та звикнути до нових правил і нової ролі.

+

Школа — у школі

Не дублюйте вдома школу й не будьте другим учителем. Емоційно підтримуйте дитину та спонукайте її до самостійності. Батьківська любов і турбота, чуйність і увага— це запорука успішної адаптації.                                                                                      

10 причин, чому діти поводять себе погано

    Діти використовують свою поведінку для того, щоб показати, як вони почуваються і що думають. Часто вони повідомляють щось через власну модель поведінки, тому що не здатні точно вербалізувати своє повідомлення.

    Як батькам нам досить важливо розуміти саме причину такої ірраціональної поведінки малечі. Від цього розуміння може залежати майбутнє моделювання поведінки дитини. Отож, які вони, причини появи негативної поведінки малюків?

    1. Діти хочуть уваги

    Коли батьки розмовляють по телефону, зайняті друзями або сім’єю чи займаються будь-чим іншим, діти почуваються покинутими. І, показуючи своє роздратування, скиглення або плач, малюки чудово привертають увагу батьків.

    Навіть якщо це негативна увага, діти все ще жадають її. Ігнорування негативної поведінки та похвала за позитивну — це один із найкращих способів боротьби із поведінкою, спрямованою на залучення уваги.

    2. Діти копіюють інших

    Діти навчаються поводитися, спостерігаючи за іншими. Незалежно від того, бачать вони модель поведінки у школі або копіюють те, що бачили на телебаченні, діти просто повторюють це.

    Обмежте вплив агресивної поведінки на телебаченні, у відеоіграх та в реальному житті на вашого малюка. Спробуйте самостійно формувати бажані моделі поведінки дитини у тих чи інших ситуаціях, показаних на телебаченні або у відеоіграх.

    3. Діти випробовують межі

    Коли ви встановлюєте правила та розповідаєте дітям, що їм заборонено робити, вони часто хочуть бачити, чи серйозно ви це говорите. Вони випробовують межі, щоб з’ясувати, які наслідки їх чекатимуть, коли правила будуть порушеними.

    Встановіть чіткі обмеження і пропонуйте дитині наслідки послідовно. Якщо діти вважають, що є невеликий шанс, що вони зможуть обійти певне правило, вони не пропустять спокуси спробувати це. Якщо ви покажете їм, що вони отримають негативні наслідки кожного разу, коли порушують правило, діти стануть більш поступливими.

    4. Діти не мають навичок

    Іноді проблеми з поведінкою виникають через недостатню кількість вмінь. Дитина, яка не має соціальних навичок, може вдарити іншу дитину, бо хоче гратися саме із цією іграшкою. Дитина, яка не має навичок вирішення проблем, може не прибирати свою кімнату, бо не знає, що робити, коли її іграшки знаходяться не у спеціальних іграшкових коробках.

    Коли ваша дитина помиляється, замість того, щоб просто покарати її, навчіть, що треба робити. Покажіть дитині альтернативи неправильної поведінки, щоб вона могла вчитися на своїх помилках.

    5. Діти хочуть незалежності

    Оскільки дошкільнята навчаються робити більшість речей самостійно, вони часто хочуть демонструвати свої нові навички. Двійнята також відомі своїми спробами бути незалежними. Вони можуть почати більше сперечатися зі своїм оточенням, а також виявляти неповагу до батьків.

   Підлітки можуть стати бунтівниками, намагаючись показати дорослим, що можуть думати самі за себе. Вони можуть порушувати правила і намагатися показати дорослим, що їх не можна змушувати робити те, чого вони самі не бажають.

    Дайте дитині відповідний вибір. Запитайте свого дошкільня: «Ти хочеш пити воду або лід?» Скажіть підлітку: «Ти маєш вирішити, коли ти будеш виконувати своє домашнє завдання. І як тільки його закінчиш, зможеш знову використовувати свої гаджети». Надання вікової свободи задовольняє дитину у потребі бути незалежною.

    6. Дітям складно контролювати свої емоції

    Іноді діти не знають, що робити зі своїми почуттями.

    Вони здатні легко поринати у себе, коли відчувають негатив, і, як наслідок, можуть ставати агресивними. Крім того, діти можуть навіть поводити себе недоречно на публіку, коли почуваються збудженими, напруженими або відчувають, що їм нудно.

    Малеча повинна навчитися здоровим способам справлятися із такими почуттями як смуток, розчарування та тривога. Навчіть дітей раціональним проявам почуттів і покажіть їм здорові способи управління своїми емоціями, щоб запобігти неправильній поведінці. Замість того, щоб показувати свої слабкі емоційні сторони, дитина може навчитися брати тайм-аут, щоб заспокоїтись.

    7. Діти мають незадоволені потреби

    Коли дитина відчуває голод, втому чи почуває себе хворою, вона часто вдається до непослідовної та недоречної поведінки. Більшість малюків та дітей дошкільного віку не здатні чітко пояснити, чого вони насправді потребують.

    Як результат, діти часто використовують свою поведінку, щоб показати, що у них є незадоволені потреби. Батьки можуть допомогти запобігти проблемам поведінки, шукаючи ці потреби та вирішуючи їх. Питайте дитину, як вона себе почуває і шукайте сигнали щодо існування будь-яких потреб.

    8. Діти потребують сили та контролю

    Сила та контроль також можуть призвести до негативної поведінки. Іноді погана та агресивна поведінка викликана бажанням дитини отримати певний контроль над ситуацією. Коли проблеми поведінки виникають унаслідок спроби дитини контролювати ситуацію, це може спричинити боротьбу за владу. Один із способів уникнути боротьби — запропонувати дитині два варіанти. Наприклад, запитайте: «Ти хотів би чистити свою кімнату зараз або після завершення цього телевізійного шоу?»

    Пропонуючи два варіанти, ви можете дати дітям якийсь контроль над ситуацією. Це може зменшити кількість аргументів та підвищити вірогідність виконання дитиною інструкцій.

    9. Неправильна поведінка є ефективною

    Одна із найпростіших причин, чому діти вдаються до небажаної поведінки, — це ефективно. Якщо порушення правил дає їм те, що вони хочуть, вони швидко зрозуміють, що така лінія поведінки вигідна для них.

    Наприклад, малюк, який постійно скиглить, поки мама не дасть йому те, чого він бажає, може легко зрозуміти, що скиглення може вирішити будь-яке питання. Або дитина, яка посеред магазину починає кричати та показувати своє невдоволення до того моменту, поки тато не погодиться купити що завгодно, розуміє, що крик та роздратування можуть допомогти у вирішенні проблеми.

    Переконайтесь, що неправильна поведінка вашої дитини не дає їй користі. Навіть якщо здається, що у цей момент краще дати дитині усе, чого вона бажає, подумайте про те, що ви підтримуєте негативну поведінку малюка.

    10. Проблеми психічного здоров’я

    Іноді у дітей можуть спостерігатися певні психічні розлади, які сприяють небажаній поведінці. Зокрема, синдром дефіциту уваги та гіперактивності змушує малюків суперечити вказівкам дорослих та поводитись імпульсивно.

    Тривога або депресія також можуть сприяти проблемам у поведінці. Дитина може уникати відвідування класів, які змушують почувати себе знервованою. Депресивна дитина може бути дратівливою і їй бракуватиме мотивації виконувати свої власні завдання або шкільну роботу.

    Якщо ви підозрюєте, що ваша малеча може мати якісь проблеми з психічним здоров’ям чи загальним розвитком, зверніться до педіатра. Оцінка професійного спеціаліста з психічного здоров’я може знадобитися для визначення того, чи існують будь-які емоційні проблеми, які можуть спричиняти негативну поведінку дитини.