В рамках акції "16 днів проти насильства " буде реалізовано соціальний проєкт "Школа - простір без насильства".
Мета: виховувати значущі людські цінності (соціальне партнерство, толерантність, діалог); виховувати почуття відповідальності, взаємоповаги та взаєморозуміння; формувати власний погляд на події.
Життя кожної людини від самого її народження проходить серед людей. Ми залежимо від них, а вони від нас. Соціальна свідомість кожного з нас народжується в результаті міжособистісних відносин, формується і реалізується через них. Тому ми акцентуємо увагу на вмінні ненасильницького спілкування та створення толерантних відносин з іншими людьми, взаєморозумінні та взаємопідтримці.
Вдалим рішенням реалізації даного питання стало прослуховування притчі з подальшим обговоренням з учнями 3 та 4 класу під час заняття з елементами
тренінгу "Досягнення успіху у спілкуванні".

Притча про пекло і рай

Якось одному простаку пощастило зустрітися з Богом. Перебравши у голові всі питання, він вирішив дізнатися найголовніше: – Господи, покажи мені різницю між Пеклом і Раєм.

Всевишній взяв чоловіка за руку і підвів до двох дверей. Відкривши перші, вони побачили величезний круглий стіл, в центрі якого стояла спільна чаша. У ній було багато свіжої, запашної їжі. Навколо столу сиділи люди, які своїм виглядом нагадували каторжників: худі, сумні, знесилені. До руки кожного з них була прикріплена ложка з довгою ручкою. Дістати їжу нею можна було, але піднести харч до роту – ні. Зовнішній вигляд нещасних з кожною хвилиною ставав все страшнішим.

– Ось це і є Пекло, – промовив Бог.

Після цього вони пішли до других дверей. Там все було точно так само: великий стіл, на столі чаша, в чаші – смачна їжа. І навіть ложки були такими ж. Але люди при цьому виглядали ситими, красивими і задоволеними.

– Як так, – здивувався чоловік.

– Все дуже просто, – відповів Господь. – Ці люди навчилися годувати один одного, а попередні думали лише про себе. Пекло і Рай нічим не відрізняються. Різниця – всередині нас.

Заняття з елементами тренінгу "Як відстояти себе" з учнями 1 класу розпочалося словами соціального педагога: «Ви, напевно, знаєте дітей, яким подобається демонструвати свою силу. Вони обирають когось слабшого і починають кривдити: дражнити, розпускати про нього плітки чи навіть штовхати, бити, псувати його речі. Ви маєте знати, що все це — не забавки, а ганебні прояви насилля, яке є дуже небезпечним для всіх його учасників. Діти, які стають жертвами насилля, почуваються жахливо. Вони починають гірше вчитися, часто хворіють, відмовляються ходити до школи..."

Навчити школярів більш терпимо ставитись один до одного та попередити виникнення булінгу допоможуть спеціальні вправи та перегляд відповідних тематичних мультфільмів ("Гидке качення", "Жив собі чорний кіт", "Капітошка") з обов'язковим обговоренням.